Моє небо над Берліном

Берлін — не таке ідеалізоване туристами місто, як Рим, Лондон чи Париж. Але в якийсь момент мені все почало вказувати, що мені туди просто необхідно потрапити. В першу чергу, кіно та серіали — неймовірно стильний нуар “Вавілон-Берлін”, “Атомна блондинка” — неідеальний, але дуже атмосферний фільм і два сезони “Шаріте” — хоча їх знімали в Празі, але у них дуже добре передане відчуття Берліну кінця 19 ст. та часів Другої світової війни.

Museeninsel

А ще для мене всі берлінські пам’ятки знайомі з дитинства — я вчилась в німецькій школі, тож для мене роль London is the capital of Great Britain виконував Берлін. Тому я завжди могла розповісти, що обов’язково треба побачити в Берліні: Бранденбурзькі ворота, Рейхстаг, площу Жандарменмаркт. А сама була там лише на вокзалі під час шкільної поїздки в Лейпциг.

Тому в цьому році я вирішила зробити собі подарунок на день народження — сімейну подорож до Берліну на 3 з половиною дні. 

З Рейхстагу відкриваються чудові панорами міста

Буває, коли ти тільки зустрів людину, але відчуваєш, ніби знаєш її вже давно. Якщо так може бути з містами, то саме це я відчула в Берліні. Коли ми приїхали на S-Bahn з аеропорту і піднялись до Штреземанштрасе, перед нами постав величний колись Ангальтський вокзал — хоча зараз від нього залишився тільки фасад. І всі вулиці навколо, і недорогий Lidl за рогом, і вид з вікна на густу зелень та телевежу та величезну повітряну кулю — все це майже одразу стало якимсь затишним і рідним. 

За ці кілька днів ми звикли ходити в Lidl з бавовняною сумкою-шопером, яку купили там в перший день — пластикових пакетів там нема. А також майже щодня здавали порожні пластикові пляшки у спеціальний автомат, щоб отримати купон за “заставу” у 25 центів — дуже раціонально організована система переробки пластику та металічних банок. 

Берлін — незвичайне місто, тут немає чітко окресленого “центру”. Є центральні райони Східного та Західного Берліну — Бранденбурзькі ворота, Унтер ден Лінден, Александерплатц, Потсдамер Платц, Курфюрстендам. А в самому центрі міста величезну площу займає парк Тіргартен — більший за Гайд-парк у Лондоні та лише трохи менший за Центральний парк Нью-Йорка. Важко повірити, що всі ці дерева тут не так вже давно — після війни тут все було зруйновано, дерева вирубували на дрова, а на землі берлінці висаджували картоплю, щоб прогодуватись.

Це місто любить розповідати історії — драм та трагедій тут вистачало. І деякі рани тут спеціально залишають відкритими, як от напівзруйновану меморіальну церкву Кайзера Вільгельма. Місцеві мешканці були проти того, щоб церкву перебудовували, так що нову, сучасну будівлю розташували поряд. А руїни вежі церкви нагадують про уроки історії, які не слід повторювати нікому.

Меморіал жертвам Голокосту — більше 2700 бетонних плит. Якщо підійти ближче, при всьому мінімалізмі вражає — ніби невелике місто, якого ніколи не буде.

Моторошно стає і в музеї Берлінської стіни (Haus am Checkpoint Charlie). Коли читаєш історії втікачів з НДР, бачиш пристрої, які вони винаходили — не віриться, що зовсім недавно людям доводилось йти на таке заради свободи. З іншого боку — тут же бачиш сувеніри, магніти та туристів, що фотографуються на фоні КПП, і така комерціалізація та легковажне відношення трохи дратує. 

Біля нашого готелю зберігся досить великий шматок стіни — в темряві він виглядає особливо похмуро.

Стіна проходила крізь місто дуже нерівними лініями, зате завжди можна зрозуміти, де була НДР по світлофорам — на них і досі зображений чоловічок у капелюсі, Ampelmann. На вулиці Унтер ден Лінден навіть є сувенірний магазин, присвячений йому.

Але Берлін — це не лише війна та стіна. Це особлива атмосфера свободи та творчості,  графіті на стінах та імпровізовані пляжі на березі Шпрее, пікніки на музейному острові прямо перед Берлінським музеєм на Старою національною галереєю, хмарочоси на Потсдамер Платц та витончені лінії Французького та Німецького соборів на Жандарменмаркт. Пішки тут нелегко все обійти, але є багато альтернатив: велосипед, корабель та навіть прості автобуси — тут є кілька маршрутів, на яких можна проїхатись двоповерховим автобусом. 

Я вже скучила за Берліном. Здається, я знайшла “своє” місто. За майже 4 дні ми встигли не так вже мало:

  • Відвідати купол Рейхстагу.
  • Прогулятись Тіргартеном.
  • Відвідати берлінський зоопарк — один за найстаріших у світі.
  • Сходити у Legoland Discovery Center.
  • Поплавати на кораблику по Шпрее, хоч і лише годинку.
  • Скуштувати каррівурст та кебаб — хоч може, і не найкращі у місті.

Що хочу зробити в Берліні наступного разу:

  • Відвідати Німецький собор.
  • Піднятись на Панорамапункт на Потсдамер Платц. Може, краще на телевежу, але з неї не буде видно власне телевежу.
  • Влаштувати пікнік на Музейному острові — тим більше, що туди хочеться піти на весь день, щоб встигнути у всі музеї.
  • Поїхати у Потсдам — на день, а може і два. Там — палац Сан-Сусі, а також моя мрія — кіностудія Бабельсберг. А ще, кажуть, дуже красивий Острів Павичів.
  • Сходити у Технічний музей. Чоловік дуже його розрекламував, і сам не проти піти туди ще, на весь день і з фотоапаратом.
  • Відвідати палац Шарлоттенбург.
  • Якщо буде співпадати по графіку, сходити на екскурсію з Юлією Вішке, автором блогу Berlin with Sense. Особливо хочеться послухати про жінок Берліна чи про історію Курфюрстендам.
  • Покататись на велосипеді, хоча б по Тіргартену.
  • Піти в музей кіно у Sony Center.
  • Взяти довгу прогулянку на човні, на 3,5-4 години, по Шпрее, Хафель та каналам.
  • Просто посидіти трохи на набережній, прогулятись по не надто туристичним вуличкам Фрідріхсхайна, Веддінга, Нойкьольна. 

Планів таки чимало, так що дуже сподіваюсь, що вийде вирватись хоча б на 4-5 “чайлдфрі” днів. А про те, що ми робили у Берліні з дитиною — в наступному пості.

І ще кілька лайфхаків:

  • Купуйте Berlin Welcome Card одразу в аеропорту — тоді доведеться трохи доплатити за додаткову транспортну зону, але ви зможете з цим квитком поїхати і в Потсдам. Карта дає право на проїзд у громадському транспорті, а також непогані знижки на вхід у майже всі цікаві туристичні місця та атракціони. Карта на 4 дні коштувала лише на 8.30 євро дорожче за 4 одноденних проїзних, а на знижках в музеї, зоопарк та на човник ми виграли набагато більше.
  • Щодо прогулянки на кораблі — у багатьох компаніях, що продають такі тури, для іменинників квиток безкоштовний. Так що якщо вирішили святкувати день народження в Берліні, можна цим скористатись. Я на жаль, не скористалась, бо саме в той день погода була так собі, та й ми втомились після зоопарку.
  • Потрапити в Рейхстаг — легко. Головне, забивши у пошук “visit Reichstag”, обрати лінк саме на офіційний сайт Бундестагу bundestag.de — а то є і багато турів від різних туристичних компаній, і на відміну від “офіційних”, такі тури не безкоштовні. На сайті все написано англійською, забронювати зручний час для відвідування купола неважко — особливо, якщо є достатній запас часу до поїздки.